Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Bannikova M$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Bannikova M. A. Detection of stress resistance genes in transgenic maize by multiplex and touchdown polymerase chain reaction [Електронний ресурс] / M. A. Bannikova // Biopolymers and cell. - 2015. - Vol. 31, № 5. - С. 362-370. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BPK_2015_31_5_6 Мета дослідження - розробити методику детекції генів стійкості до стресових факторів у трансгенної кукурудзи на основі мультиплексної (мПЛР) та низхідної (touchdown PCR) полімеразних ланцюгових реакцій. Виділення загальної ДНК здійснено за ЦТАБ методом, проведено очистку ДНК від білків та РНК, у дослідженні застосовано електрофорез загальної ДНК та продуктів ампліфікації в агарозному гелі, полімеразну ланцюгову реакцію. Розроблено методики мПЛР та низхідної ПЛР, котрі надають змогу одночасно перевіряти якість загальної ДНК, яку виділили з досліджуваних рослинних зразків кукурудзи, та детектувати гени стійкості до стресових факторів, що входять до складу трансформаційних подій кукурудзи BT176, MON810, MON88017, DAS1507, DAS59122, MIR604, GA21, NK603 (мПЛР) та Bt11, MON863, MON89034, T25 (низхідна ПЛР). мПЦР та низхідна ПЦР розроблені з використанням референтних зразків. Висновки: методика може бути використана для масового аналізу зразків кукурудзи. За допомогою мультиплексної та низхідної ПЛР можна надійно, достовірно, швидко та досить дешево виявляти гени толерантності/стійкості до гербіцидів і гени стійкості до комах шкідників. | ||
| 2. |
Bannikova M. A. Effect of Ceftriaxone and Timentin antibiotics on morphogensis in the in vitro culture of bread wheat Triticum aestivum L. [Електронний ресурс] / M. A. Bannikova, I. R. Gorbatyuk, I. S. Hnatiuk, L. V. Malysheva-Otto, V. P. Duplij // Biopolymers and cell. - 2016. - Vol. 32, № 5. - С. 367-376. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BPK_2016_32_5_6 Мета роботи - вивчити вплив антибіотиків тиментину та цефтріаксону на утворення морфогенного калюсу, регенерацію пагонів і ризогенез у двох сортів м'якої пшениці Triticum aestivum L., вивчити вплив цефтріаксону на динаміку росту рослин. У роботі використано культуру тканин рослин in vitro, дисперсійний та кореляційно-регресійний аналізи. Вивчено вплив антибіотиків бета-лактамів цефтриаксону і тиментину на морфогенетичні процеси (утворення морфогенного калюсу, регенерацію пагонів і ризогенез), що відбуваються в 18-добовому калюсі м'якої пшениці апікального походження. Використано 2 генотипи пшениці різного типу розвитку - озиму та озимо-яру. Висновки: тиментин і цефтріаксон стимулюють утворення морфогенного калюсу апікального походження м'якої пшениці, а цефтріаксон також прискорює появу меристематичних зон в калюсі. Характер впливу на частоту регенерації пагонів залежить від антибіотика (тиментин або цефтріаксон). Вплив цефтріаксону на регенерацію пагонів залежить від генотипу рослини та від концентрації антибіотика. Частота ризогенезу залежить в першу чергу від генотипу м'якої пшениці незалежно від використаного антибіотика. Наявність цефтріаксону в культуральному середовищі, на якому було одержано пагони, стимулює укорінення і ріст рослин-регенерантів, а також приріст їх біомаси. | ||
| 3. |
Gorbatyuk I. R. Effect of antibiotic ceftriaxone on elimination of ABI and GV3101 strains of Agrobacterium tumefaciens [Електронний ресурс] / I. R. Gorbatyuk, I. S. Gnatyuk, M. A. Bannikova // Biopolymers and cell. - 2015. - Vol. 31, № 6. - С. 455-457. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BPK_2015_31_6_8 Мета роботи - з'ясувати, за якої концентрації антибіотик цефтриаксон з групи beta-лактамів викликає елімінацію штамів ABI та GV3101 Agrobacterium tumefaciens. У роботі застосовано метод дифузії з дисків. Для елімінації клітин Agrobacterium tumefaciens штаму АВI антибіотик цефтриаксон використано вперше. Для обох досліджуваних штамів агробактерії (АВI та GV3101) спостерігалися однакові зони інгібування за використання розчину 400 мг/л цефтриаксону та 500 мг/л цефотаксиму. Висновки: цефтриаксон пригнічує ріст агробактерій більш ефективно, ніж цефотаксим. Концентрація цефтриаксону для елімінації штамів АВI та GV3101 Agrobacterium tumefaciens - 400 мг/л. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |